Віталій Лобач - П'яний

Коли сніги розтануть та розцвітуть каштани
Мила, моя кохана я признаюся тобі
В світі нема такої рідної та святої
Мені душі такої як ти

П'яним буду п'яним
Я від шаленого кохання
Твої обійми мене дурманять
Всю ніч

П'яним буду п'яним
Від поцілунків твоїх духмяних
Моє здійснилося бажання
І то є ти

Наші з тобою ночі
Та твої слова ласкаві
Серце моє заграє
Як в спеку, ті дощі
Я тримаю тебе
Міцно, як ніколи
Більше такої вроди
Я не бачив у житті